ГЕОГРАФІЧНЕ ПОЛОЖЕННЯ
Місто Балта розташоване в
Україні, в
північній частині Одеської області і межує з Ананьївським, Котовським,
Кодимським, Любашівським та Савранським районами Одеської області,
Гайворонським
районом Кіровоградської області та Чечельницьким районом Вінницької
області.
Віддаленість
районного
центру від міста Одеса 226 км ., від залізничної станції
Балта
– 7 км.
В
районі налічується 42 населених пункти в т.ч. 1 місто.
Загальна площа
земельного фонду /територія/
1317 кв. км.
В
т.ч. сільгоспугідь
96956га.
Ріллі
70936га.
Під
присадибними ділянками
4388
га.
Під
фермерськими господарствами
20821га.
Площа
лісу
23834га.
Територія м.
Балти
429
га.
Водні
ресурси
– річки: Кодима, Смолянка, Савранка,
які належать
до
басейну
Південного Бугу.
В районі біля 80 невеликих
водосховищ та водойм (загальна площа 825га). Земельні ресурси – поширені чорноземи (91% площ
і
району),
темно -
сірі грунти.
Лісові масиви представлені Лісничівським, Савранським та
Петровським
заповідниками. Загальна площа лісу 23834 га. Найпоширенішими
видами
дерев є дуб, липа, клен, ясен, акація, вишня, верба, сосна та
інші.
Район
розташований у лісостеповій зоні та представляє собою підняту горбкувату
рівнину
з коливаннями висоти від 280 до 400 метрів над рівнем моря. У різних
напрямках
рівнина розсічена річковими долинами, балками і ярами. Дуже розчленована
поверхня Балтського району з частиною Волино – Подільської височини, яка є
вододілом між басейнами рік Дністра і Південний Буг.
Клімат переважно теплий і посушливий. Середньорічна температура
коливається від +7,7С. Помірний континентальний клімат лісостепової зони.
Зима
помірно м’яка, середня температура січня -10 С. Літо дуже тепле, посушливе,
середня температура липня +22 С. Тривалість без морозного періоду
коливається
від 160-170
днів.
ІСТОРИЧНИЙ ЕКСКУРС
У першій половині XVI століття на правому березі річки Кодима турки побудували
укріплення
Балту, поруч з яким розвивалося як митний, торгівельний та
ремісницький центр
містечко Балта.
У
1699 році на лівому березі Кодими напроти турецької Балти польський
магнат князь
Юзеф Любомирський спорудив замок, біля стін якого виросло поселення
Юзефград.
У
1776 році містечко отримало магдебурзьке право і дозвіл польського
короля
Станіслава Августа на влаштування двічі на рік ярмарків, що незабаром
набули
статусу європейських.
У
1791 році Балта увійшла до складу Росії, а у 1797 році обидва населені
пункти
були об‘єднані в одне місто Балту, що стало адміністративним центром
найбільшого
повіту Подільської губернії.
У
першій половині XIX
століття Балта стає одним з найважливіших торгівельних та ремісницьких
центрів
півдня України. Цьому сприяло її вигідне положення на важливому торговому
шляху
з України в Бессарабію, Молдову, Валахію та до чорноморських
портів.
У
1797 році перейменований із Юзефграда, Еленськ і Балта були об‘єднані в місто
Балта.
У
1803 році в Балті налічувалось
уже
десь біля 10 тисяч жителів.
У
1852 році був затверджений герб Балти.
Рівно
через 150 років (2002 рік)
був затверджений сучасний герб і прапор міста Балта.
ДЕМОГРАФІЧНІ ПОКАЗНИКИ
Чисельність
населення в Балтському районі складає 43809
чол., в т.ч. м. Балта
19365 чол.
В сільській місцевості проживає 24444
чол. Чисельність працездатного населення складає – 18247
чол., з них зайнято в промисловості - 2161
чол., в сільському господарстві
2437
чол., в інших галузях – 11125
чол. Рівень безробіття складає 3,4
%.
Чисельність
пенсіонерів в районі складає 13915 чол.
За
2009 рік до Балтського
району
прибуло 742 чол., вибуло з району – 737 чол., народилося 475 дітей, померло
937
чол.
Таким
чином населення району зменшилось на 462 чол.