10.05.2019

Ехінококоз тварин – загроза здоров’ю людини!

 За даними ВООЗ більше 4 млрд. чоловік на Землі страждають від паразитів. Така масова зараженість пояснюється недооціненістю проблеми, недостатньою обізнаністю населення, неефективною діагностикою та лікуванням хворих.

Внаслідок глистної інвазії організм втрачає здатність до повноцінного функціонування, знижується опірність імунної системи інфекційним захворюванням. Одним з найбільш небезпечних для людини гельмінтозів є ехінококоз.

 

Ехінококоз – тяжке, хронічне паразитарне захворювання, за якого у печінці, легенях та інших органах утворюються кісти. Збудником даного захворювання є личинкова стадія стьожкового гельмінта – ціп’яка ехінокока. Людина, як і свійські тварини (вівці, свині, корови), є проміжним господарем ехінокока, а кінцевим – домашні або хижі тварини (собака, лисиця, вовк, шакал).

    Як відбувається зараження?

Основну роль у зараженні ехінококозом людини відіграє її близьке побутове спілкування з інвазованою собакою – яйця ехінокока можуть потрапити в організм людини при облизуванні собакою рук хазяїна, обличчя, посуду.

Ураження собаки відбувається при поїданні нею вибракуваних при забої худоби органів з ехінококовими міхурами, на бойнях, забійних майданчиках, м’ясопереробних підприємствах, фермах, при подвірному забої худоби. Нерідко собаки заражаються ехінококами при поїданні трупів загиблих тварин і м’ясних конфіскатів.

Людина може виявити, що у неї є хворою свиня чи велика рогата худоба лише після забою, коли на легенях чи печінці тварин знаходить пухирчики, наповнені рідиною. Ці органи не можна ні в якому разі згодовувати собаці.

   У чому полягає небезпека зараження та які прояви захворювання?

Важливими загальними симптомами ехінококозу у людини є періодичний розвиток алергічної реакції (кропив’янка, свербіння тощо). Для ехінококозу, втім, і для інших глистових захворювань, характерна еозинофілія, що досягає 10-25%. Попадання у кров значної кількості вмісту ехінококового пухиря може призвести до анафілактичного шоку.

Ехінокок у людини частіше локалізується у печінці (45-85%) і легенях (10%). При ехінококозі печінки хворий скаржиться на тиснення і біль в правому підребер’ї або надчеревній ділянці. Клінічні прояви виникають, коли ехінококові пухирі вже досягають значних розмірів. Дуже небезпечні ускладнення при розриві пухиря або його нагноєння: відбувається обсіменіння черевної порожнини і розвитку в ній множинних ехінококових пухирів та перитоніту.

    При ехінококозі легень є відчуття здавлювання в грудях, сухий і тривалий кашель, кровохаркання, задишка. Пізніше спостерігаються випинання відповідної половини грудної клітки, зміщення сусідніх органів.

    При ураженні ехінококом головного мозку є головний біль, запаморочення, блювота. Можливі паралічі, парези, психічні розлади, судомні напади. У випадках ехінококозу селезінки, нирок, кісток, м’язів переважають симптоми, що імітують процес розвитку пухлини.

    Як можна попередити захворювання?

   Для попередження захворювання Балтське міжрайонне управління Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області  рекомендує:
• дотримуватись правил особистої гігієни при контакті з тваринами;
• обов'язково ретельно мити руки після контакту з тваринами, особливо перед їжею;
• уникати контакту з бродячими тваринами;
• не допускати контакту тварин з людською їжею і посудом;
• регулярно проводити профілактику гельмінтів у домашніх улюбленців (собак дегельмінтизують з грудня по квітень через кожні 45 днів, з травня по листопад – через 30 діб.) ;
• не купувати м'ясо на стихійних ринках.
      Бережіть себе та своїх близьких!

Відділ державного нагляду за дотриманням санітарного законодавства 

Балтського міжрайонного управління Головного управління

Держпродспоживслужби в Одеській області